Вічна пам'ять — 16 квітня 2026

Сьогодні вночі Росія здійснила найсмертоносніший удар цього року. Ракети та дрони влучили в житлові будинки Києва, Одеси та Дніпра. Загинули люди, які спали у своїх ліжках. Серед них — дитина.

703 цілі — крилаті ракети Х-101, балістичні «Іскандери», сотні «Шахедів». Удар тривав годинами. ППО збила 667 із них. Але 36 пройшли. І кожна з тих 36 — це чиєсь життя, чийсь дім, чиясь родина.

Міста

Одеса

9 загиблих, 23 поранених

Ракети влучили в житлові квартали портового міста. Зруйновані будинки, пожежі. Одеса — місто, яке ніколи не було прифронтовим, — знову ховає своїх.

Київ

4 загиблих, 48 поранених

Дрон на наднизькій висоті влучив у 18-поверховий житловий будинок у Подільському районі. Серед загиблих — 12-річний хлопчик. Пожежі, розтрощені квартири, евакуація жителів. Столиця прокинулась від вибухів.

Дніпро

3 загиблих, десятки поранених

Удари по житловій забудові. Горіли багатоповерхівки. Рятувальники дістають людей з-під завалів.

Запоріжжя

1 загиблий

Ворожий удар по цивільній інфраструктурі.

᛭ ᛭ ᛭ ᛭ ᛭ ᛭ ᛭ ᛭ ᛭ ᛭ ᛭ ᛭ ᛭ ᛭ ᛭ ᛭ ᛭

Сімнадцять хрестів. Сімнадцять життів. Сімнадцять порожніх місць за столом.

Тиждень крові — 10–16 квітня

Це не перший удар за тиждень. Росія б'є по цивільних щодня. Ось хроніка цього тижня:

11.04

Краматорськ — 4 авіабомби по центру міста. Щонайменше 10 поранених. Зруйновані житлові будинки.

11.04

Одеса — удари по інфраструктурі, є загиблі.

11.04

Суми — потрощені житлові будинки.

12–13.04

Харківщина — удари по Великому Бурлуку та трьох районах. Загиблі та руйнування.

13–14.04

Дніпропетровщина, Херсонщина — щоденні обстріли, є поранені серед цивільних.

15–16.04

Масований удар — 703 цілі по всій Україні. Найбільша атака за місяці. 17 загиблих, 100+ поранених.

Це не «ескалація». Це не «загострення». Це — системне, щоденне, цілеспрямоване вбивство цивільних людей. Жінок, дітей, стариків. Тих, хто спав. Тих, хто йшов на роботу. Тих, хто просто жив.

Ракета не розрізняє військових і цивільних. Але ті, хто її запускає — знають, куди вона летить. Житловий будинок на карті виглядає інакше, ніж військова база. Вони обирають будинки. Свідомо.

Чому це стосується тебе

Кожен із загиблих — це хтось конкретний. Чийсь батько, чиясь мати, чиясь дитина. 12-річний хлопчик у Києві мав піти до школи. Він не пішов.

Ми можемо скорботити. Ми маємо скорботити. Але скорбота без дії — це лише сльози, що висихають.

Ворог не зупиниться від наших сліз. Він зупиниться, коли більше не зможе стріляти. Коли його ракетні бази будуть знищені. Коли його армія буде розбита. Коли йому не вистачить солдат, техніки і палива.

Це робиться на фронті. Людьми, які вирішили бути там.

Вони захищають. Ти можеш приєднатися.

Не тому, що тебе зловили. Не тому, що змусили. А тому, що 12-річний хлопчик більше не прокинеться. І ти вирішив, що так більше не буде.

Обирай підрозділ. Обирай командира. Іди як козак — вільний, свідомий, вмотивований.

Якщо хочеш і якщо можеш.

АРМІЯ КОЗАКІВ →

Сьогодні ми мовчимо. Ми запалюємо свічку. Ми пам'ятаємо кожного.

А завтра — ми діємо. Бо мертві не можуть захистити себе. Це можемо тільки ми — живі.

МАМАЙ

16 квітня 2026 · Вічна пам'ять